Досягнення програмних результатів навчання з навчальної дисципліни «Філософсько-методологічні основи наукових досліджень» забезпечує достатній рівень спроможності здобувача наукового ступеня PhD до роботи з методологічним і теоретичним ресурсом кваліфікаційної роботи. Базовий статус дисципліни реалізується корпусом ідей, аналітичних інструментів і положень, які несуть інтеграцію загальнотеоретичного досвіду в цілісність дисертаційного дослідження.

Знання філософсько-методологічних основ, навики теоретичної думки й дискусії необхідні у вимірах дослідних робіт, критичному мисленні, порядкуванні інформаційною складовою дослідження. В такий спосіб вивчення даної дисципліни сприяє академічній доброчесності і фаховій зрілості здобувача PhD згідно з критеріями глобальної наукової спільноти.

Особливість дисципліни «Філософсько-методологічні основи наукових досліджень» виражається дискурсивною логікою, значимою для архітектури наукового дослідження.

Вивченню дисципліни «Філософсько-методологічні основи наукових досліджень» передує освоєння здобувачами вищої освіти низки гуманітарних навчальних дисциплін: «Філософія», «Історія та культура України», «Політологія», «Філософія і методологія науки». Навчальна дисципліна «Філософсько-методологічні основи наукових досліджень» надає теоретичні інструменти та логічний потенціал для вивчення професійних дисциплін у період підготовки на освітньому рівні PhD.

Опанування навчального компоненту «Філософсько-методологічні основи наукових досліджень» для денної форми здобуття вищої освіти зай­має 2 семестри, вміщує 5 кредитів ЄКТС (150 го­дин) та здійсню­єть­ся у 1 і 2 семестрах.

Перший семестр завершується диференційованим заліком, другий –екзаменом.

Знання, отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Практикум з наукової комунікації» (компонент ОК 05 в освітньо-науковій програмі (ОНП) «Цивільний захист » (ЦЗ)), сприяють удосконаленню культури наукового мовлення, правильності ведення наукової документації, побудові текстів наукового стилю, відомчого та загальнодержавного усного спілкування. Пріоритетним завданням при цьому виступає досконале володіння науковцями літературною мовою, її обома формами – усною і писемною.

Курс передбачає формування стійких навичок наукової комунікації відповідно до державних та міжнародних стандартів, умінь використовувати набуті знання під час вирішення питань наукового та педагогічного характеру.

Набуті знання також формують особистість майбутнього науковця.

Опанування навчального компонента ОК 05 «Практикум з наукової комунікації» для денної форми здобуття вищої освіти зай­має 1 семестр, уміщує 3 кредити ЄКТС (90 го­дин) та здійсню­єть­ся в 1 се­мес­трі, тобто на 1 кур­сі підготовки, містить 30 годин (15 занять) аудиторних та 60 годин самостійної роботи, з яких 4 години (2 заняття) – лекції, 26 годин (13 занять) – практичні заняття, пере­д­бачає підготовку 1 модульної контрольної роботи (МКР), за­вер­шу­ється складанням екзамену.

Метою освітньої компоненти "Планування та обробка результатів експерименту у сфері цивільного захисту" є підготовка фахівців здатних самостійно організовувати, планувати та проводити експериментальні дослідження в сфері цивільного захисту, а також проводити обробку отриманих результатів.

Завдання: формування у ад’юнктів необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з питань організації наукової діяльності та планування експериментальних досліджень, обробки отриманих результатів в сфері цивільного захисту.

Знання, отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Академічна іноземна мова», базуються на вміннях і навичках читання, аудіювання, говоріння й письма іноземною мовою, які були здобуті протягом вивчення дисципліни «Іноземна мова» та «Іноземна мова у професійній діяльності».

Методи навчання базуються на принципах пріоритету самостійної роботи здобувача вищої освіти, системності, принципах розвитку освітніх потреб та його свідомого навчання.

Курс передбачає поєднання комунікативного підходу, в якому основна увага приділяється розвиткові вмінь використовувати набуті мовні знання для ефективного усного й письмового наукового спілкування та підхід, спрямований на розвиток навичок та стратегій, в основі яких лежить робота з текстом і аналіз мовних засобів усного й письмового дискурсу.

Під час викладання дисципліни та самостійної роботи використовуються сучасні дидактичні методи навчання для вищої школи та технічні засоби навчання.

Знання отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Моделювання у сфері цивільного захисту» сприяють проведенню дослідницької та інноваційної діяльності. Застосовують для аналізу, систематизації та узагальнення результатів міждисциплінарних наукових досліджень у сфері цивільної безпеки, досягнення наукових результатів, що створюють нові знання. Вони допомагають оцінити результати дослідження, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень.

Даний курс передбачає теоретичне і практичне оволодіння методами прогнозування, методами розв’язання задач математичного програмування, багатокритеріального аналізу з метою використання цих процедур докторами філософії для вирішення статистичних завдань, які виникають перед ними в процесі проведення власних наукових та науково-практичних досліджень в сфері цивільного захисту.

Знання отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Управління науковими проектами» сприяють розробці та управлінню науковими проектами. Застосовують для узагальнення, критичного мислення й аналізу явища та проблеми, які вивчаються, проявлення гнучкості у прийнятті рішень на основі логічних аргументів та перевірених фактів в умовах обмеженого часу і ресурсів на засадах загальнонаукової методології. Вони допомагають оцінити результати дослідження, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень.

Даний курс передбачає теоретичне і практичне оволодіння методами управління проектами, методами мережевого планування, методами імітаційного планування з метою використання цих процедур докторами філософіїдля вирішення наукових завдань, які виникають передними в процесі проведення власних наукових та науково-практичних досліджень в сфері цивільного захисту.

4) виробляти навички грамотного перетворення наукової інформації в навчальний матеріал (обґрунтовувати державно-правові явища з позиції чинного законодавства, монографічних та дисертаційних досліджень тощо);

Мета викладання освітнього компонента. Викладання навчальної дисципліни «Світові практики цивільної безпеки та Механізм цивільного захисту Європейського союзу» є формування у слухачів теоретичних знань з питань державного регулювання процесів пов’язаних з цивільним захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій різноманітного походження та практичних навичок які необхідні керівникові служби цивільного захисту для рішення організаційно- управлінських задач в рамках функціонування державної системи цивільного захисту з урахуванням досвіду країн Європи.

Основні завдання вивчення дисципліни:

Основними завданнями вивчення дисципліни «Світові практики цивільної безпеки та Механізм цивільного захисту Європейського союзу» є формування у здобувачів вищої освіти необхідного в їхній подальшій діяльності рівня знань та умінь щодо міжнародного досвіду застосовування механізмів державного регулювання цивільного захисту, основних положень та європейських практик їх використання у сфері управління цивільним захистом.

Після вивчення навчальної дисципліни «Світові практики цивільної безпеки та Механізм цивільного захисту Європейського союзу» здобувачі вищої освіти повинні набути та отримати

Мета вивчення дисципліни: набуття здобувачами компетентностей СК01 «Здатність виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у сфері цивільної безпеки та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах», ПРН02 «Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми цивільної безпеки державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових виданнях», ПРН07 «Визначати наукові та практичні проблеми у сфері цивільної безпеки, глибоко розуміти методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях та у викладацькій практиці».

У результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен отримати:

уміння/навички: УН1 «Спеціалізовані уміння навички і методи, необхідні для розв'язання значущих проблем у сфері професійної діяльності, науки та/або інновацій, розширення та переоцінки вже існуючих знань і професійної практики»; УН2 «Започаткування, планування, реалізація та коригування послідовного процесу ґрунтовного наукового дослідження з дотриманням належної академічної доброчесності»;

комунікація: К1 «Вільне спілкування з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань, з колегами, широкою науковою спільнотою, суспільством в цілому»;

відповідальність та автономія: ВА1 «Демонстрація значної авторитетності, інноваційність, високий ступінь самостійності, академічна та професійна доброчесність, послідовна відданість розвитку нових ідей або процесів у передових контекстах професійної та наукової діяльності».