Мета дисципліни. Сформувати знання студентів про метрологію, стандартизацію, сертифікацію та петнтознавство, ознайомити їх з нормативно-правовими і методологічними основами метрології, органами стандартизації та організацією робіт зі стандартизації, сертифікації та акредитації, системою сертифікації та стандартами, атестацією виробництва та порядком акредитації об’єктів, міжнародною діяльністю в цих галузях. Підготувати студентів до подальшого вивчення дисциплін, пов'язаних з використанням отриманих знань та до виробничої діяльності у народному господарстві. 

У результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен отримати:

уміння/навички:

- Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах.

Анотація курсу. Знання, отримані під час вивчення освітнього компонента «Організація міжнародної взаємодії під час транскордонних надзвичайних ситуацій», сприяють удосконаленню заходів щодо запобігання та готовності реагування на надзвичайні ситуації, що одночасно вражають країни-учасниці. Отриманні знання та навички сприяють удосконаленню системи планування та спільного реагування на надзвичайні ситуації, підтримуючи зміцнення національного потенціалу, використовуючи об’єднаний механізм цивільного захисту і міжнародне співробітництво, як в мирний час, так і в умовах особливого стану.

Мета вивчення освітнього компонента: розробка заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та отримання знань для удосконалення системи спільного реагування на транскордонні надзвичайні ситуації як в мирний час, так і в умовах воєнного стану.

Навчальний освітній компонент «Організація міжнародної взаємодії під час транскордонних надзвичайних ситуацій» належить до вибіркових  компонентів освітньо-професійної програми «Радіаційний та хімічний захист» і являється додатковою для професійних дисциплін в навчальному плані підготовки здобувачів за другим (магістерським) рівнем вищої освіти

Антотація курсу. Знання, отримані під час вивчення освітнього компонента «Знешкодження і утилізація небезпечних хімічних речовин», дозволяють розібратися в сучасних методах знешкодження, переробки і утилізації небезпечних хімічних речовин,  в тому числі, враховуючи умови воєнного стану; володіти знаннями щодо переліку нормативних документів у галузі поводження із небезпечними хімічними речовинами.

Мета вивчення освітнього компонента: є формування уявлень про основні технології знешкодження і утилізації небезпечних хімічних речовин, які утворюються у вигляді побутових або промислових відходів або є результатом аварійної ситуації, а також оцінка ступеня ризиків під час проведення робіт із небезпечними хімічними речовинами та запропонування методів їх знешкодження, утилізації або зменшення негативного впливу під час локалізації аварійної ситуації, як в мирний час, так і в умовах воєнного стану.

Анотація курсу. Знання, отримані під час вивчення освітнеього компонента "Технологія, обладнання і проектування природоохоронних систем" дозволяють розуміти сучасні методи очищення, переробки та утилізації промислових відходів хімічних підприємств, а також механізми проектування апаратурно-технологічних схем природоохоронних систем, як в мирний час, так і в умовах особливого стану.

 Мета вивчення освітнього компонента: формування екологічно-технологічного світогляду здобувачами вищої освіти, що дозволить оцінювати вплив промислових підприємств на навколишнє середовище та знижувати цей вплив за рахунок інженерних природоохоронних технологій.

Анотація курсу. Знання отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Охорона праці в хімічному виробництві» дозволяють  здобувачам вищої освіти бачити основні закономірності взаємодії людини з навколишнім середовищем в умовах трудової діяльності, а також методів та способів забезпечення її безпеки в різних умовах виробництва та побуту; набуття  здобувачами вищої освіти знань, умінь і компетентностей ефективного вирішення завдань професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників.

Мета курсу: формування у здобувачів вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня магістр умінь та навичок для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі. Забезпечити гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах хімічної галузі виробництва через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Мета: формування у майбутніх фахівців  необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з питань правового регулювання забезпечення безпеки в сфері радіаційного, хімічного та біологічного захисту; структури і повноважень Державної служби  України з  надзвичайних ситуацій в цій галузі; порушення та розгляду справ про адміністративне правопорушення відповідно до статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлюють відповідальність за невиконання вимог у сфері радіаційного, хімічного та біологічного захисту; підстави та порядок притягнення до кримінальної та цивільно-правової відповідальності за правопорушення у галузі радіаційного, хімічного та біологічного захисту; міжнародне співробітництво та норми міжнародного права з цього питання.

У курсі лекцій викладено основні поняття прогнозування та оцінки ризиків на хімічно небезпечному виробництві. Матеріал курсу лекцій викладено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Прогнозування та оцінка ризиків на хімічно небезпечному виробництві».
Курс лекцій призначений для здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти III і IV рівнів акредитації, які навчаються на другому (магістерському) рівні за спеціальністю 161 «Хімічні технології та інженерія» за освітньо-професійною програмою «Радіаційний та хімічний захист».
Навчальне видання також може бути корисним для практичних працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства енергетики та захисту довкілля України, а також для фахівців у галузі національної безпеки (цивільного захисту; пожежної безпеки; екологічної безпеки; радіаційного, хімічного та біологічного захисту; енергетичної безпеки тощо).

Програма вивчення обов’язкового освітнього компонента «Промислова безпека сучасних виробничих технологій» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Радіаційний та хімічний захист» підготовки магістра зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», галузь знань 16 «Хімічна інженерія та біоінженерія». 

Предметом вивчення освітнього компонента «Промислова безпека сучасних виробничих технологій» є вивчення основних питань промислової безпеки, запобігання аварій та аварійних ситуацій техногенного характеру, законодавчого та нормативно-правового забезпечення промислової безпеки.

Мета: підготовка фахівців, здатних застосувати теорію та практику захисту населення і території від наслідків руйнувань (аварій) радіаційно- та хімічно- небезпечних об’єктів та ефективно керувати підрозділами радіаційного та хімічного захисту ДСНС України.

У результаті вивчення освітнього компонента здобувач вищої освіти повинен отримати:

знання: спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень, критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузей знань;

уміння/навички: спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур; здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах;

комунікацію: зрозуміле і недвозначне донесення власних знань, висновків та

аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються;

відповідальність та автономію: управління робочими або навчальними процесами, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів; здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.

Програма вивчення обов’язкового освітнього компонента
«Методологія та організація наукових досліджень» складена відповідно до
освітньо-професійної програми «Радіаційний та хімічний захист»
підготовки магістра зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія»,
галузь знань 16 «Хімічна інженерія та біоінженерія»
Предметом вивчення освітнього компонента «Методологія та
організація наукових досліджень» є вивчення основних принципів
проведення наукових теоретичних та експериментальних досліджень та
статистичної обробки одержаних результатів.

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Технологія вогнестійких захисних покриттів» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Радіаційний та хімічний захист» підготовки магістра зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», галузь знань 16 «Хімічна та біоінженерія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Технологія вогнестійких захисних покриттів» є вивчення основних закономірностей одержання вогнестійких матеріалів, покриттів та просочувальних композицій які використовуються для вогнезахисту металевих та дерев’яних будівельних конструкцій, а також для  текстильних матеріалів.

Мета вивчення дисципліни: надання здобувачам вищої освіти відомостей про основні матеріали та конструкції радіаційного захисту, процесів, що відбуваються в них під час експлуатації, пред'явлених вимог та умов їх застосування.

Знання отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Методологія відбору проб для хімічного та радіологічного аналізу» сприяють формуванню у здобувачів вищої освіти уявлень та практичних навичок щодо чіткого виконання процедури відбору проб зразків різних речовин в різному агрегатному стані за допомогою спеціального обладнання для виявлення загроз радіаційного, хімічного і біологічного походження.

Даний курс передбачає теоретичне і практичне оволодіння вмінням застосовувати на практиці отримані знання для вирішення питань з якісного виконання процедури відбору проб, пакування, маркування первинних та вторинних контейнерів з відібраними пробами та передача їх для лабораторного аналізу. Також використовувати отримані знання для виконання заходів захисту від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій радіаційного, хімічного та біологічного походження особовим складом команди відбору проб, особовим складом підрозділів ДСНС України та населенням. 

У курсі лекцій розглянуто структуру АСУ ТП та її підсистем, сучасні системи управління, основні функції і режими роботи АСУ ТП, створення інтегрованих АСУ для підприємств хімічної промисловості, технічне, інформаційне і організаційне забезпечення АСУ ТП, основні можливості SCADA-систем.

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни АСУ ХВ "Розроблення прикладного програмного забезпечення для систем управління на мові програмування CFC в середовищі CoDeSys" передбачають закріплення базових знань з розроблення програмного прикладного забезпечення для автоматичних систем управління технологічними процесами на базі мікропроцесорних промислових контролерів вільного програмування на прикладі ОВЕН ПЛК, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення для програмування та налагодження програми користувача (комплекс програмування CоDeSys).