Стратегічна екологічна оцінка – новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Ознайомлення з процедурою СЕО дає змогу фахівцям оцінити усі можливі негативні наслідки під час реалізації документів державного планування, попередити великі бюджетні витрати для ліквідації наслідків, пропонувати найкращі варіанти досягнення цілей документів державного планування із дотриманням принципів сталого розвитку, виявляти недоліки прийнятих документів, які перешкоджають досягненню поставлених цілей та гарантується внесення змін до них.

Основними завданнями вивчення курсу «Стратегічна екологічна оцінка» є ознайомленням з головними аспектами, нормативною базою, державним регулюванням та управлінням у галузі стратегічної екологічної оцінки, методологією здійснення СЕО.

Обізнаність здобувачів вищої освіти з основними положеннями СЕО необхідна для їх становлення як висококваліфікованих спеціалістів, які мають знання в галузі функціональних взаємозв’язків між господарською діяльністю людини і компонентами природних екосистем, вміння організувати екологічно безпечне виробництво, вміння вибирати оптимальну стратегію господарювання (природокористування) в залежності від екологічних умов, вміння оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля тощо.

Вивчення освітнього компоненту "Природоохоронні технології" дозволяє знайти відповіді на такі серйозні напрямки вирішення сучасних проблем у::

- техногенній та екологічній безпеці;

- питаннях відновлення довкілля внаслідок довготривалого ведення бойових дій;

- виборі методів та технологій захисту довкілля;

- питаннях застосування маловідходних та безвідходних технологій тощо.

   Вивчення навчальної дисципліни «Методологія екологічної безпеки» передбачає розкриття таких проблемних питань:

• вирішення глобальних екологічних проблем;
• формування зеленої економіки;
• визначення основних умов, факторів та чинників екологічної небезпеки;
• визначення основних закономірностей формування екологічної небезпеки. 

    Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння самостійно здійснювати дослідження та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки дисципліни із повсякденним життям; формування екологічного світогляду, який є важливим елементом сьогодення

Вивчення навчальної дисципліни «Гідробіологія» передбачає:

-     виклад актуальних теоретичних і практичних знань про гідросферу;

-     вивчення основних груп гідробіонтів, їх походження, різноманіття та класифікацію, особливості анатомії, морфології, фізіології, біології харчування, розмноження і розвитку, географічного поширення;

-     вивчення закономірностей взаємозв'язку гідробіонтів із середовищем проживання та іншими організмами;

визначення ролі гідробіонтів в різних біосистемах, значення для природи і людини з метою збереження біологічного різноманіття, раціонального використання водних біоресурсів, а також вивчення і розуміння основних загальнобіологічних закономірностей на прикладі будови, функціонування і еволюціонування гідробіонтів.

Вивчення навчальної дисципліни «Процеси та апарати пилогазоочищення» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

-     захист атмосфери від аерозольних пилових викидів з використанням різних методів і способів: гравітаційних, відцентрових, фільтраційних, мокрих, електричних;

-     захисту атмосфери від викидів шкідливих газів і парів з використанням різних механізмів очищення газових викидів: абсорбції, адсорбції, каталітичної конверсії, термічної обробки;

-     уловлювання цінних компонентів пилогазових сумішей з метою вторинного використання.

Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки дисципліни із повсякденним життям; формування екологоорієнтовного світогляду.

Метою викладання дисципліни є ознайомлення здобувачів вищої освіти з основними хімічними процесами, що протікають в атмосфері, земній корі і океані, з механізмами видалення забруднюючих речовин з окремих компонентів Землі, з глобальними проблемами забруднення довкілля, з метрологічними аспектами, стандартизацією, ліцензуванням та сертифікацією у сфері екологічної безпеки, з особливостями застосування отриманої інформації в своїй подальшій науково-практичній професійній діяльності.

Метою викладання дисципліни є надання здобувачам вищої освіти знань та практичних навичок щодо існуючих технологій захисту навколишнього середовища від антропогенних навантажень, пошуку та розробки нових природоохоронних технологій з високими енерго- та ресурсозберігаючими характеристиками, спрямованих на екологізацію виробництва.

Метою викладання дисципліни  є надання здобувачам вищої освіти знань щодо взаємозв’язку небезпеки та безпеки; основних умов, факторів та чинників формування екологічної небезпеки; екологічних ситуацій, їх класифікації та аналізу; природних та антропогенних небезпечних явищ та процесів; основних закономірностей; діапазонів небезпеки, визначення рівнів екологічної безпеки; моніторингу формування, розвитку та проявів екологічної небезпеки в регіональних умовах; основного міжнародного законодавства; соціальних аспектів забезпечення екологічної безпеки; практичної реалізації регіонального управління екологічною безпекою.