Мета: формування у здобувачів вищої освіти комплексу знань, умінь та навичок для застосування в професійній діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

Завдання: формування обізнаності у національній і міжнародній нормативно-правовій базі екологічної безпеки; здатності до проведення контролю й аналізу функціонування систем екологічної безпеки; здатності застосовувати знання з регламентації діяльності в сфері екологічної безпеки; обізнаності у видах юридичної і майнової відповідальності за екологічні правопорушення і порядку застосування державних санкцій в сфері екологічної безпеки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен отримати:

знання: національної і міжнародної нормативної бази екологічної безпеки; структури, функцій і взаємозв’язків державних органів з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; порядку здійснення обліку та звітності в питаннях екологічної безпеки; правових та організаційних засад державного нагляду в сфері екологічної безпеки, функціонування дозвільної системи у сфері екологічної безпеки; правових та організаційних засад державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; видів юридичної і майнової відповідальності за екологічні правопорушення і порядку застосування державних санкцій в сфері екологічної безпеки;

уміння: застосовувати знання національного і міжнародного екологічного законодавства у професійній діяльності; оформляти статистичні звіти при вплив на навколишнє природне середовище, розраховувати величину екологічного податку; ідентифікувати джерела екологічної небезпеки, проводити контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності вимог державних стандартів, норм, правил у сфері екологічної безпеки; планувати та здійснювати профілактичні заходи запобігання правопорушень у сфері екологічної безпеки;

комунікація: уміти доносити зрозуміло і неоднозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу;

автономія та відповідальність: оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог; критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем екології.

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач вищої освіти:

К01. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

К02. Здатність приймати обґрунтовані рішення;

К06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

К28. Обізнаність у національній і міжнародній нормативно-правовій базі екологічної безпеки;

К29. Здатність до проведення контролю й аналізу функціонування систем екологічної безпеки;

К30. Здатність застосовувати знання з регламентації діяльності в сфері екологічної безпеки;

К31. Обізнаність у видах юридичної і майнової відповідальності за екологічні правопорушення і порядку застосування державних санкцій в сфері екологічної безпеки.

Результати навчання:

ПР01. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.

ПР02. Уміти використовувати екологічні закономірності у професійній діяльності.

ПР03. Знати на рівні новітніх досягнень основні концепції природознавства, сталого розвитку і методології наукового пізнання.

ПР04. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів в умовах суперечливих вимог.

ПР06. Знати новітні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання;

ПР13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.

ПР15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПР16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов.

ПР20. Володіти основами еколого-інженерного проектування та еколого-експертної оцінки впливу на довкілля

Мета: полягає в тому, щоб сформувати у майбутнього фахівця–еколога чіткі знання законодавчих та нормативних актів з питань поводження з відходами, а також придбання навичок щодо вибору ефективних і екологічно безпечних методів збору, транспортування, знешкодження, зберігання, поховання та утилізації відходів, практичного використання сучасних інструментів екологічного регулювання і політики в умовах перехідної до ринкової економіки, впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту.

Завдання: придбання здобувачами вищої освіти теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для організації й особистої участі в обґрунтуванні рішення щодо вибору ефективних і екологічно безпечних методів збору, транспортування, знешкодження, зберігання та поховання відходів, розробці проекту лімітів на утворення та розміщення  відходів промислового підприємства, складанні паспорту відходів виробництва, надати здобувачам вищої освіти уяву про вторинні ресурси, їх структуру, можливості використання, раціоналізацію енергоспоживання, охарактеризувати різні способи утилізації та знешкодження відходів виробництва, принципи створення системи екологічного менеджменту в галузі поводження з відходами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен отримати:

знання:

-  основи міжнародного й українського законодавства з питань природокористування й охорони навколишнього середовища;

-  концепція охорони навколишнього середовища на принципах ISO 14000-14004 і ДСТУ 14000-14004-97; Європейське й вітчизняне законодавство в галузі поводження з відходами;

-  класифікація промислових відходів;

-  основні принципи нормування збору промислових відходів;

-  ефективні та екологічно безпечні методи обробки відходів й утилізація промислових і побутових відходів на спеціалізованих полігонах;

-  шляхи впровадження маловідходних технологій в основних галузях промисловості України;

-  технології й устаткування для збору, транспортування, переробки, утилізації й знешкодження твердих побутових відходів;

-  класифікація вторинних ресурсів та засоби їх використання;

-  способи утилізації енергетичних відходів;

-  медико-екологічні й біологічні аспекти в системі управління промисловими й побутовими відходами;

-  сучасні інформаційні комплекси й ГІС у системі управління промисловими й побутовими відходами;

-  сутність екологічного менеджменту, його значення для екологічно безпечного управління господарюючими суб’єктами, відмінність від державного управління природоохоронною діяльністю;

-  основні моделі екологічного менеджменту, що застосовуються в світовій практиці;

-  основи міжнародного й українського законодавства, що регулює діяльність в області екологічного менеджменту;

-  різновиди інструментів регулювання екологічної політики;

-  сутність концепції сталого розвитку як основи для впровадження екологічного менеджменту;

-  зміст і вимоги  існуючих світових стандартів екологічного менеджменту і якості продукції;

-  основні вимоги системи стандартів ISO 14000 і стандарту ISO 14001 (ДСТУ ISO 14001-97) до систем екологічного менеджменту;

-  загальні процедури створення систем екологічного менеджменту на підприємствах.

уміння:

  • володіти нормами законів та інших нормативно-правових актів з питань поводження з відходами;
  • обґрунтувати рішення щодо вибору ефективних і екологічно безпечних методів збору, транспортування, знешкодження, зберігання та поховання відходів;
  • аналізувати новітні методи збору, транспортування, утилізації й знешкодження промислових відходів;
  • аналізувати новітні методи роздільного збору та утилізації побутових відходів;
  • оцінювати еколого–економічні переваги впровадження сучасних методів збору, транспортування, утилізації й знешкодження промислових і побутових відходів;
  • знаходити оптимальні засоби утилізації відходів промислового виробництва;
  • використовувати особливості утворення матеріальних та енергетичних відходів в промисловості і способів їх утилізації;
  • давати оцінку витратам ресурсів і утворенню відходів промислового виробництва;
  • робити вибір утилізаційного обладнання;
  • застосовувати особливості використання відходів та відпрацьованої пари для технологічних процесів, теплопостачання і виробки електроенергії;
  • обґрунтувати проект реконструкції застарілих та недостатньо ефективних комплексів із утилізації та рекуперації токсичних і екологічно небезпечних відходів;
  • здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про використання та охорону земель щодо здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами;
  • визначити ступінь забруднення навколишнього середовища відходами виробництва;
  • розробити проект лімітів на утворення та розміщення відходів промислового підприємства;

-   скласти паспорт відходів виробництва;

  • оцінювати якість систем екологічного менеджменту на підприємстві;
  • проводити збір, обробку та оформлення даних інформаційної бази підприємства для забезпечення функціонування системи екологічного менеджменту;
  • використовувати правову базу, ринкові та фінансові інструменти для формулювання екологічної політики й екологічних цілей підприємств;
  • аналізувати вихідну екологічну ситуацію (первісну екологічну оцінку) на керованих територіях і підприємствах;
  • розробляти варіанти природоохоронних заходів і показники оцінки ефективності діяльності підприємств в області екологічного менеджменту

-   ідентифікувати пріоритетні екологічні аспекти діяльності промислових виробництв згідно з вимогами  європейських стандартів; 

розробляти основні напрями екологічної політики, а також плани і програми практичної діяльності підприємств у системі екологічного менеджменту.

Програма навчальної дисципліни «Водопостачання та водовідведення» для підготовки здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти в галузі знань 10 «Природничі науки» за спеціальністю 101 «Екологія» розроблена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми «Екологічна безпека».

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є законодавчі й підзаконні акти,  норми чинного національного законодавства, які регулюють суспільні еколого-правові відносини у галузі водопостачання та водовідведення, принципи організації водопостачання для забезпечення населення, промислових  й сільськогосподарських підприємств та інших споживачів водою потрібної якості, а також відведення і очищення  стічних вод  з урахуванням безпеки для довкілля.

Міждисциплінарні зв’язки: навчання за даною програмою проводиться після вивчення слухачами таких дисциплін, як «Екологія людини», «Вступ до фаху», «Загальна екологія», «Геологія з основами геоморфології», «Гідрологія», «Ґрунтознавство», «Моніторинг довкілля», «Прогнозування стану довкілля», «Техноекологія», «Організація управління в екологічній діяльності», «Екологічна експертиза» та ін., після захисту бакалаврської роботи і перед вивченням блоку професійно-орієнтованих дисциплін «Методологія екологічної безпеки», «Забезпечення екологічної безпеки», «Методологія та організація наукових досліджень», «Хімія навколишнього середовища» та інші.

Програма навчальної дисципліни складається з таких модулів:

  1. Водопостачання та покращення якості води.
  2. Водовідведення та споруди для очищення стічних вод.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин 6 кредитів ЄКТС.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Водопостачання та водовідведення» є формування у здобувачів вищої освіти чіткі знання законодавчих та нормативних актів з питань водопостачання та водовідведення, а також придбання навичок з організації процесу водопостачання, підготовки води згідно з загально-гігієнічними вимогами до її якості та каналізування населених пунктів і очищення стічних вод для скидання їх в водойми.

1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Водопостачання та водовідведення» є придбання здобувачами вищої освіти теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для організації й особистої участі в обґрунтуванні рішення щодо вибору систем водопостачання, водовідведення та підготовки води для споживання і скидання стічних вод в водойми