Мета вивчення навчальної дисципліни: сформувати у майбутніх фахівців систему умінь та компетенцій для забезпечення застосування правових та організаційних засад оцінки впливу на довкілля антропогенної діяльності, запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень щодо провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів, формування знань та навичок, що необхідні здобувачам вищої освіти для вирішення різноманітних екологічних проблем, які є наслідком урбанізації; формування знань, щодо впливу міста, як супергеоекосистеми, на його екологічний стан, забезпечення екологічної рівноваги, сталого екологічного та комплексного розвитку інженерно-технічної інфраструктури міст, створення сприятливого оточуючого середовища, раціонального використання; формування знань та навичок, що необхідні для роботи у державних та відомчих виробничих підрозділах, що здійснюють нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище; навчити здобувачів вищої освіти методології проведення екологічного контролю на основі комплексу метрологічного і нормативного забезпечення при вирішенні проблем охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, приймати науково обґрунтовані управлінські рішення та забезпечувати гармонізацію принципів і методів охорони довкілля зі світовими вимогами.

Даний курс передбачає розширення і поглиблення знань шкільного курсу «Інформатика. Базовий рівень» та посилення його прикладної спрямованості для ефективного застосування сучасних інформаційних технологій та алгоритмізації обчислювальних процесів для здатності до використання сучасних інформаційних ресурсів для екологічних досліджень.

Вивчення навчальної дисципліни «Метеорологія та кліматологія» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

-    закономірності атмосферних процесів та явищ, їх вплив на складові біосфери, методи дослідження, прогнозування;

-    хімічний склад атмосфери, роль малих газових компонентів в атмосферних процесах і житті на Землі;

-    фазові перетворення води в атмосфері та їх наслідки, умови формування хмар, атмосферних опадів, наземних гідрометеорів та активний вплив людини на атмосферні процеси;

-    горизонтальні та вертикальні закономірності зміни атмосферного тиску та їх вплив на загальну циркуляцію атмосфери, її регіональні особливості;

-    процеси надходження сонячної радіації, перетворення її в атмосфері, засвоєння та випромінювання земною поверхнею та атмосферою, радіаційний баланс, умови виникнення ізотермії, різних типів інверсій та їх вплив на показники розсіювання в атмосфері забруднюючих речовин;

-    чинники формування клімату, його зміни і коливання, вплив людини на клімат.

Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки дисципліни із повсякденним життям; формування екологоорієнтовного світогляду.

Навчання з дисципліни «Метеорологія та кліматологія» проводиться майже на початку освітнього процесу, тому її теоретичні положення виступають певним підґрунтям для ефективного засвоєння здобувачами вищої освіти дисциплін циклу професійної підготовки.

Мета: викладання навчальної дисципліни «Організація та управління в природоохоронній діяльності» є професійна орієнтація фахівців-екологів в області розробки й практичного використання сучасних інструментів екологічного регулювання і політики в умовах перехідної до ринкової економіки, підготовка студентів до самостійного вирішення професійних завдань на підставі цілісних уявлень про методи управління природоохоронною діяльністю для забезпечення стабільного розвитку соціо- екологічної системи держави.

Завдання: вивчення теоретичних та практичних основ організації процесу управління охороною навколишнього середовища та забезпечення раціонального використання природних ресурсів на державному та регіональному рівні з метою формування у здобувачів вищої освіти знань і навичок, що необхідні  для рішення професійних завдань відповідно посадковим обов’язкам в галузі прикладної екології

Вивчення навчальної дисципліни «Екотоксикологія та біоіндикація» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

- основні токсичні речовини, що потрапляють до навколишнього середовища, їх джерела та вплив на живі істоти;

- потрапляння, транспортування, перетворення токсичних речовин та їх виведення з організму;

- основи біоіндикаційних досліджень, особливості використання тварин, рослин та мікроорганізмів в якості біоіндикаторів;

- характеристика біологічних методів оцінки якості складових довкілля – атмосферного повітря, води, та ґрунту; теоретичні засади та практичне застосування методології біотестування.

Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки дисципліни із повсякденним життям; формування екологоорієнтовного світогляду.

Вивчення навчальної дисципліни «Геологія з основами геоморфології» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

- дослідження основних трансформацій верхньої частини кори земної кулі, включно з антропогенними морфоструктурами і підземною гідросферою,  тобто складових геологічного середовища, що в той чи інший спосіб зазнають впливу господарської діяльності людини;

- геологічна будова Землі, а також її зв'язок із тектонічними процесами та рельєфом поверхні;

- геологічні процеси, явища і утворення, на які людина безпосередньо чи опосередковано може вплинути (викликати, підсилити, призупинити), наслідками чого є виникнення загрози життю, здоров’ю людини і умовам її життєдіяльності, виведення з стану рівноваги природних екосистем і скорочення біорізноманіття.

Знання отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Рятувальна та загальна фізична підготовка (розділ - Рятувальна підготовка)» дозволяють виконувати обов’язки пожежного-рятувальника під час несення служби, під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у відповідності до вимог керівних документів, а також з урахуванням гендерного аспекту та питань гендерної рівності.

Даний курс передбачає формування у майбутнього фахівця чітких знань і вмінь щодо виконання посадових інструкцій пожежного-рятувальника, з врахуванням:

- вимог нормативно-правових документів щодо організації та діяльності пожежно-рятувальних підрозділів;

- призначення, принципів будови, тактико-технічних характеристик та правил експлуатації спеціального спорядження;

- правил безпеки праці під час проведення всіх видів робіт.

Відмінною особливістю даного курсу є те, що всі практичні заняття проводяться з використанням матеріально-технічної бази кафедри та НПРЧ НУЦЗ України, що дозволяє максимально приблизити до реальних умов відпрацювання питань, які виносяться на заняття.

Вивчення навчальної дисципліни «Екологія надзвичайних ситуацій» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

- природна та техногенна небезпеки країни;

- основні вражаючі фактори зруйнування РХНО та їх вплив на людину;

- ризики виникнення екологічних надзвичайних ситуацій (НС);

- захист населення під час виникнення екологічних НС;

- ліквідація наслідків екологічних НС;

- прогнозування розвитку екологічних НС;

- порядок здійснення екологічного моніторингу та ін..

 Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки навчальної дисципліни із повсякденним життям; формування світогляду, що базується на аксіологічних пріоритетах сучасної екології НС.

Навчання з навчальної дисципліни «Екологія надзвичайних ситуацій» відбувається на старших курсах після вивчення здобувачами вищої освіти таких навчальних дисциплін, як «Екологія людини», «Вступ до фаху», «Загальна екологія», «Геологія з основами геоморфології», «Гідрологія», проведення ландшафтно-екологічної навчальної практики і перед вивченням блоку професійно-орієнтованих навчальних дисциплін «Екотоксикологія та біоіндикація», «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище», «Організація управління в екологічній діяльності», «Моніторинг довкілля» та ін.

Вивчення навчальної дисципліни «Вступ до фаху» передбачає введення здобувачів вищої освіти, які щойно вступили до вишу, до розуміння тих важливих екологічних питань та проблем, які будуть у подальшому вивчатися ними під час опанування навчальних дисциплін обраної спеціальності, зокрема:

- проблематика загальної екології;

- проблематика прикладної екології;

- проблематика питань техногенної безпеки та шляхи їх вирішення;

- методи та способи захисту довкілля від забруднення та ін.

 Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки навчальної дисципліни із повсякденним життям; формування світогляду, що базується на аксіологічних пріоритетах сучасної екології, як науки.

Навчання з навчальної дисципліни «Вступ до фаху» відбувається на першому курсі навчання. Це – єдина на 1-му курсі навчальна дисципліна екологічного спрямування, яка готує здобувачам вищої освіти базу для успішного подальшого вивчення ними таких навчальних дисциплін, як «Екологія людини», «Загальна екологія», «Геологія з основами геоморфології», «Гідрологія», «Екотоксикологія та біоіндикація», «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище», «Організація управління в екологічній діяльності», «Моніторинг довкілля» та ін.

Вивчення навчальної дисципліни «Гідрологія» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

-       основних  фізичних та хімічних властивостей природних вод;

-       фізичних закономірностей гідрологічних процесів,

-       кругообіг води на Землі та вплив на нього антропогенної діяльності;

-       особливостей гідрологічних процесів у водних об’єктах різних типів – річках, озерах, водосховищах, болотах, океанах і морях, льодовиках і підземних водах;

-       особливостей флори та фауни водойм та методів їх досліджень;

-       особливостей охорони та раціонального використання водних ресурсів земної кулі та України.

Метою викладання дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти комплексу знань, умінь та навичок щодо структури національного господарства, впливу його окремих галузей на навколишнє природне середовище, а також заходів запобігання техногенному забрудненню довкілля для застосування в професійній діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування

Метою викладання дисципліни є  надання майбутнім фахівцям науково-теоретичних знань і практичних навичок, спрямованих на оволодіння теоретичними та методичними засадами реалізації комплексної екологічної експертизи, оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки  та аудиту із засвоєнням основних концепцій виконання екологічної оцінки запланованої чи здійснюваної діяльності господарських об’єктів та комплексів, що мають негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, екологічних ситуацій, проектних та передпроектних матеріалів, проектів законодавчих та нормативно-правових актів, документації з впровадження нової техніки, технологій та продукції; формування знань та навичок, що необхідні  здобувачам вищої освіти для вирішення різноманітних екологічних проблем, які є наслідком урбанізації; формування знань, щодо впливу міста, як супергеоекосистеми, на його екологічний стан, забезпечення екологічної рівноваги, сталого екологічного та комплексного розвитку інженерно-технічної інфраструктури міст, створення сприятливого оточуючого середовища, раціонального використання; формування знань та навичок, що необхідні для роботи у державних та відомчих виробничих підрозділах, що здійснюють нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище; навчити студентів методології проведення екологічного контролю на основі комплексу метрологічного і нормативного забезпечення при вирішенні проблем охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, приймати науково обґрунтовані управлінські рішення та забезпечувати гармонізацію принципів і методів охорони довкілля зі світовими вимогами.


Метою викладання дисципліни "Моніторинг  довкілля" є формування знань та навичок, що необхідні здобувачам вищої освіти для засвоєння основних сучасних концепцій здійснення моніторингу навколишнього природного середовища на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; оцінки рівнів шкідливого впливу на різні компоненти довкілля (поверхневі, підземні, питні води, атмосферне повітря, ґрунти та ін.), техногенних навантажень, прогнозування стану довкілля на перспективу, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для проведення природоохоронних заходів та їх представлення в картографічному вигляді. Засвоєння дисципліни дозволить майбутнім фахівцям забезпечити необхідний рівень захисту навколишнього середовища від антропогенного впливу.

Вивчення навчальної дисципліни «Заповідна справа» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення як організація, функціонування, охорона природно-заповідних територій та об’єктів,  управління, особливості проведення наукових досліджень в межах природно-заповідного фонду,опанування основних принципів концепції створення Всеєвропейської і національної екологічної мережі, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, стратегія та перспективи розвитку заповідної справи, структура та класифікація природоохоронних територій світу і форми міжнародного співробітництва в галузі організації, збереження та використання природоохоронних територій. Увагу приділено аналізу сучасного стану щодо охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки навчальної дисципліни із повсякденним життям; формування світогляду, що базується на аксіологічних пріоритетах сучасної екології НС.

Навчання з навчальної дисципліни «Заповідна справа» відбувається на старших курсах після вивчення здобувачами вищої освіти таких навчальних дисциплін, як «Вступ до фаху», «Загальна екологія», «Ґрунтознавство», «Гідрологія», «Метеорологія та кліматологія», проведення ландшафтно-екологічної навчальної практики і перед вивченням блоку професійно-орієнтованих навчальних дисциплін «Екологія  людини», «Оцінка впливу на довкілля», «Організація та управління в природоохоронній діяльності», «Моніторинг довкілля» та ін.


Вивчення навчальної дисципліни «Загальна екологія» передбачає розкриття таких проблемних питань сьогодення, як:

-     закономірності процесів та явищ, структура та динаміка змін на таких рівнях організації живого в природі, як організмовий, популяційний, біоценотичний, екосистемний та біосферний;

-     процеси біогеохімічних кругообігів речовин і енергії, що становлять матеріальну основу біосфери;

-     порушення стійкості біосфери, основні причини виникнення на нашій планеті глобальної екологічної кризи і можливі шляхи виходу з цієї кризи;

-     забруднення довкілля, нераціональне використання природних ресурсів та проблема збереження біологічного різноманіття.

Передбачається розвиток у здобувачів вищої освіти логічного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки дисципліни із повсякденним життям; формування екологоорієнтовного світогляду.

Навчання з дисципліни «Загальна екологія» проводиться майже на початку освітнього процесу, тому її теоретичні положення виступають певним підґрунтям для ефективного засвоєння здобувачами вищої освіти дисциплін циклу професійної підготовки.